Діюча речовина - оксиметазолина гідрохлорид (100 г препарату містять оксиметазолина гідрохлориду в перерахунку на 100% речовину 0,05 г).

Допоміжні речовини: бензалконію хлорид, поліетиленгліколь, динатрію едетат, пропіленгліколь, повідон, натрію гідрофосфат додекагідрат, калію дигідрофосфат, вода очищена.

• підвищена чутливість до оксиметазоліну, іншим адреномиметикам або до будь-яких компонентів препарату, тяжкі форми артеріальної гіпертензії, виражений атеросклероз, гострі серцево-судинні захворювання або серцева астма, тахісистолічні порушення серцевого ритму, стенокардія, ниркова недостатність, виражена гіпертрофія передміхурової залози, феохромоцитома, метаболічні порушення ( гіпертиреоз, цукровий діабет), атрофічний риніт, підвищений внутрішньоочний тиск, особливо при закритокутовій глаукомі, після трансфеноїдальна гіпофізектоміі чи іншого хірургічного втручання з відкриванням твердої мозкової оболонки;
• запалення або пошкодження шкіри навколоносових ходів або слизової оболонки носа;
• застосування препаратів, що сприяють підвищенню артеріального тиску;
• одночасне застосування з інгібіторами МАО (МАО) і застосування протягом 2-х тижнів після припинення лікування інгібіторами МАО.

Дорослим і дітям старше 12-ти років зробити по 2 впорскування, дітям від 6-ти років до 12-ти років - по одному впорскуванню в кожну ніздрю. Флакон слід тримати вертикально. Повторювати впорскування слід не раніше ніж через 12 годин.

Тривалість лікування - не більше 3-х днів. Можливо тривале застосування - до 7-10 днів по 2 впорскування в добу під контролем лікаря.

Вагітні

Оксиметазолін не був пов'язаний з несприятливим завершенням вагітності. Слід з обережністю застосовувати пацієнтам з гіпертензією або ознаками зменшення кровопостачання плаценти. Часте або тривале застосування високих доз може призводити до зменшення плацентарного кровотоку. Жінкам в період вагітності застосування препарату можливо тільки в разі, якщо, на думку лікаря, користь від застосування для матері перевищує потенційний ризик для плода / дитини.

Невідомо, чи проникає оксиметазолин в грудне молоко. У зв'язку з відсутністю даних оксиметазолин не слід застосовувати в період годування груддю.

Діти

Не слід застосовувати дітям до 6-ти років.

Водії

Після тривалого застосування препарату в дозах, що перевищують рекомендовані, не можна виключити загальний вплив на серцево-судинну систему. У таких випадках здатність керувати транспортним засобом може погіршитися.

При місцевому застосуванні звичайно не виникають побічні системні реакції.

Симптоми передозування Оксиметазолін різні. Виділяють стадії гіперреактивності та гальмування. Стимуляція центральної нервової системи клінічно проявляється у вигляді відчуття страху, збудження, галюцинацій, судом.

Симптомами передозування середнього або важкого ступеня є міоз (звуження зіниць), мідріаз (розширення зіниць), нудота, блювота, ціаноз, гарячка, пітливість, спазми, тахікардія, аритмія, зупинка серця, підвищення артеріального тиску, набряк легенів, задишка, фізичний дискомфорт.

Пригнічення функцій центральної нервової системи клінічно проявляється у вигляді сонливості, зниженням температури тіла, брадикардії, гіпотензії, колапсу, шоку, дихальних розладів і зупинки дихання, втрати свідомості, коми.

До клінічних проявів передозування у дітей відносяться симптоми з боку центральної нервової системи (ЦНС): судоми та кома, галюцинації, брадикардія, апное, гіпертензія, яка змінюється гіпотензією.

Невідкладна допомога. У разі підозрюваної передозування Оксиметазолін необхідна термінова госпіталізація до відділень інтенсивної терапії. Призначати активоване вугілля і проносні засоби. Обов'язковим є промивання шлунка. З метою зниження підвищеного артеріального тиску слід призначити α-адреноблокатори (фентоламін). Не слід приймати вазопресорні засоби. При необхідності показана протисудомна терапія. У важких випадках може виникнути необхідність інтубації та штучної вентиляції легенів.

При частому і тривалому застосуванні можуть виникнути відчуття печіння, поколювання в носі, припливу крові до обличчя, чхання, сухість слизової оболонки. Рідко - після того, як ефект від застосування препарату закінчиться - відчуття сильної закладеності носа (реактивна гіперемія). Тривале безперервне застосування судинозвужувальних препаратів може призвести до тахіфілаксії або розвитку медикаментозного риніту. Загалом важких побічних ефектів не очікується.

З боку серцево-судинної системи: дуже рідко можлива тахікардія, серцебиття, підвищення артеріального тиску, болі в серці.

З боку органів зору: рідко може спостерігатися подразнення, дискомфорт або почервоніння очей, затуманення зору.

З боку шлунково-кишкового тракту: рідко може спостерігатися нудота.

З боку імунної системи: в окремих випадках можливі реакції гіперчутливості, включаючи висипання, свербіж, набряк Квінке.

Дихальні, торакальні та середостінні розлади: рідко може спостерігатися дискомфорт або роздратування в носі, роті та горлі, а також носові кровотечі.

З боку нервової системи: неспокій, нервозність, тривожність, безсоння, сонливість, тремор, галюцинації (особливо у дітей), підвищена стомлюваність, головний біль, запаморочення.

З боку шкіри та підшкірних тканин: висипи.

Порушення з боку скелетно-м'язових і сполучних тканин: судоми (особливо у дітей).

Загальні розлади: слабкість.

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °C, в недоступному для дітей місці.

Термін придатності - 2 роки.